Через три дні після яскравого успіху української дружини на полях Мурсії, Реброву і Ко належить пройти іспит в бельгійському Генку, де буде в рази важче. Розглянемо, який підсумок гри бачиться найімовірнішим.
Настав цей день, коли українську збірну хочеться хвалити у всіх ігрових аспектах. Насамперед відзначаємо те, що ніколи раніше наша збірна не виглядала настільки монолітно в обороні. Рівень гри Іллі Забарного – це щось близьке до ідеалу («Лев матчу» першої зустрічі), як і Сергій Ребров блискуче підготував збірну до будь-яких сюрпризів з боку «червоних дияволів». За великим рахунком, Бельгія взагалі нічого не створила в атаці, а єдиний гол Лукаку – наслідок ідеальної передачі зі штрафоного у виконанні маестро Де Брюйне. До слова, у другому таймі атаку бельгійців не було помітно від слова зовсів. Вона попросту розчинилась десь у повітрі, рівно як і відзначаємо те, що фаворит відверто поплив на факторі психології.
У перші 60 хвилин українцям важко було створювати моменти попереду, адже тактика Бельгії полягала в тому, аби якомога більше володіти м’ячем, тим самим мінімізуючи ризики контратак з боку «жовто-синіх». Тим не менш, на всю дистанцію «червоних дияволів» не вистачило й свіжа кров в особі Гуцуляка, Ваната і Ярмолюка зіграли свою роль. Це вже не вперше, коли Сергію Реброву вдається перевернути гру у других таймах, починаючи з того самого гостьового поєдинку проти Північної Македонії у відбірному циклі (підсумкова звитяга 3:2). Констатуємо і то й факт, що Україна має необхідний стержень, якого так не вистачало в минулі роки й на характері ми можемо перемагати топів.
Стосовно гри бельгійців, кидається в очі не зіграність ланки оборони й опорної зони. Останні 30 хвилин минулої зустрічі були справжнім кошмаром для підопічних Гарсії. Враховуючи те, що Україна спіймала кураж в матчі №1 й відтепер на практиці розуміє, в чому структурна вразливість опонента, забитий м’яч у виконанні нашої збірної бачиться цілком ймовірним розвитком подій, як і клас Де Брюйне і співтоваришів також говорить на користь результативних дій. Окрім «ОЗ» й повторного «ТБ» за ударами в площину, пропонуємо розглянути варіант з індивідуальним тоталом кутових з боку господарів. Стандарти – це слабка сторона України і сильна для Бельгії. Наостанок, побажаємо успіху нашій збірній. Нехай кожна ідея Сергія Реброва втілиться в життя.